Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в БДЮТі

 ЗАТВЕРДЖЕНО                                                     СХВАЛЕНО

Директор Шаргородського БДЮТу    Педагогічна рада працівників

Юлія БУРЯК                                         Шаргородського БДЮТу

                                                                Протокол №1. 01.09.2025р.

                                   

Положення

про внутрішню систему забезпечення якості освіти в БДЮТі

      І. Загальні засади

          1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в БДЮТі (далі – ВСЗЯО) розроблено відповідно до Законів України «Про освіту»; «Про позашкільну освіту»; Вимоги; ДСТУ ISO 9000:2015 Системи управління якістю.            Основні положення та словник термінів;

          2. У процесі розроблення Примірного положення про ВСЗЯО враховувалися «Рекомендації до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі позашкільної освіти» (згідно Наказу ДСЯО України від 29.09.2021р. №01-11/66) та методичні рекомендації до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі позашкільної освіти.

         3. Внутрішня система забезпечення якості освіти у БДЮТі розбудовується для спрямування та контролю діяльності закладу щодо забезпечення якості освіти.

        4. Процес створення та реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти ЗПО базується на таких принципах:

 * автономії закладу позашкільної освіти;

 * академічної доброчесності;

 * академічної свободи;

 * гнучкості і адаптивності системи освітньої діяльності;

 * гуманізму;

 * забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;

 * забезпечення рівного доступу до позашкільної освіти без дискримінації за будь якими ознаками, у тому числі за ознакою інвалідності;

* демократизму;

 * державно-громадського управління;

* доступності для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;

 * людино центризму, дитино центризму;

 * постійного вдосконалення освітньої діяльності;

* свободи у виборі видів, форм і темпу здобуття позашкільної освіти, освітньої програми, закладу освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності;

 * урахування впливу зовнішніх чинників;

* цілісності системи управління якістю позашкільної освіти.

       5. Метою розбудови та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в БДЮТі є:

 * гарантування якості позашкільної освіти;

 * формування довіри громади до ЗПО;

 * постійне та послідовне підвищення якості позашкільної освіти.

          6. Відповідальність за впровадження ВСЗЯО в БДЮТі покладається на директора.

         7. Організація та координація роботи із забезпечення внутрішньої системи якості позашкільної освіти покладається на директора, методиста відповідно їх посадових обов’язків.

 ІІ. Стратегія і процедури забезпечення якості освітньої діяльності ЗПО 1. Складовими системи забезпечення якості позашкільної освіти в закладі освіти є:

 * стратегія та процедури внутрішньої системи забезпечення якості позашкільної освіти;

 * система та механізми забезпечення академічної доброчесності в закладі позашкільної освіти;

 * критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів позашкільної освіти;

 * критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників позашкільної освіти;

 * забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу в тому числі для самостійної роботи гуртківців;

 * забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом позашкільної освіти;

* створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища універсального дизайну та розумного пристосування;

* механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості позашкільної освіти

 2. Основні стратегії і процедури внутрішньої системи забезпечення якості позашкільної освіти в БДЮТі спрямовані на:

 2.1. застосування системи внутрішніх моніторингів для відстеження та коригування результатів освітньої діяльності (моніторинг досягнень вихованців, моніторинг адаптації дітей у закладі,  тощо). До складу системи внутрішнього моніторингу належать:

  ▪ система внутрішнього моніторингу якості освітньої діяльності та якості позашкільної освіти;

 ▪ система самооцінювання якості педагогічної та управлінської діяльності;

 ▪ система оцінювання досягнень, творчих здобутків гуртківців.

 2.2. забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти та забезпечення публічності інформації про його діяльність. Для ефективного управління БДЮТ має бути забезпечений такими компонентами інформаційних систем, як

 ▪ сучасна мережа Інтернет;

 ▪ технічне забезпечення (комп’ютерне, мультимедійне обладнання, цифрові засоби: проєктор, фотокамера, проєкційний екран, інтерактивна дошка тощо);

 ▪ ліцензовані програмні продукти, електронні освітні ресурси;

 ▪ єдиний інформаційний простір закладу (можливість спільного використання суб’єктами освіти наявних у системі електронних ресурсів);

 ▪ доступ до наявних освітніх веб-ресурсів (веб-сайти, блоги педагогів, сайт закладу освіти, платформа для дистанційної освіти);

 ▪ інформаційні ресурси навчального призначення (бібліотека, бази даних, інформаційні системи, програмне забезпечення, засоби зв'язку, комп'ютерні та телекомунікаційні мережі, радіо- та телеканали тощо).

 2.3. створення в БДЮТі інклюзивного освітнього середовища, що передбачає:

 ▪ організацію безбар’єрного простору (фізичну можливість та зручність потрапляння до БДЮТу, фізичну безпеку при пересуванні в ньому; можливість вільного отримання інформації про заклад позашкільної освіти і освітні послуги, що надаються);

▪ створення комплексної системи заходів із супроводу гуртківця з особливими освітніми потребами

 ▪ адаптацію та модифікацію типової освітньої програми або її компонентів (гнучкість програми, різні навчальні методики і проведення відповідного оцінювання, розробка індивідуальної програми розвитку);

▪ реалізацію просвітницьких заходів щодо формування толерантності, поваги до індивідуальних особливостей дітей, подолання ментальних бар’єрів у взаємодії, неупередженості та недопущення дискримінації;

 ▪ здійснення педагогічного супроводу формування у дітей з 4 особливими освітніми потребами, почуття поваги і власної гідності, усвідомлення своєї повноцінності та значущості у суспільстві.

  2.4. професійне зростання керівних та педагогічних працівників;

  2.5. забезпечення академічної доброчесності у діяльності педагогічних працівників і вихованців;

   2.6. забезпечення наявності в  БДЮТі необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, створення комфортних та безпечних умов. Для організації освітнього процесу в БДЮТі мають бути наявні такі ресурси, як:

• типові освітні програми позашкільної освіти;

 • статут БДЮТу;

 • стратегія розвитку БДЮТу;

 • річний план роботи БДЮТу;

 • освітня програма БДЮТу;

 • штатний розпис БДЮТу;

• календарно-тематичне планування керівників гуртків;

 • методики та технології організації освітнього процесу;

 • методики роботи з дітьми з особливими освітніми потребами;

• колективний договір, що включає систему матеріального та морального заохочення;

 • плани підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

    2.7. запобігання та протидія булінгу (цькуванню), що передбачає:

 ▪ розроблення та оприлюднення правил поведінки здобувача освіти в БДЮТі;

 ▪ розроблення та оприлюднення плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в БДЮТі;

 ▪ розроблення та оприлюднення порядку подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в БДЮТі;

 ▪ розроблення та оприлюднення порядку реагування на доведені випадки булінгу (цькування) вБДЮТі та відповідальності осіб, причетних до булінгу (цькування) тощо.

 3. Методи збору інформації, інструменти та джерела отримання інформації:

➢ Опитування:

 ▪ анкетування учасників освітнього процесу (педагогів,гуртківців, батьків);

▪ інтерв’ю (з педагогічними працівниками, представниками учнівського самоврядування);

 ▪ фокус-групи (з батьками, гуртківцями, представниками учнівського самоврядування, педагогами);

 * Вивчення документації:

 ▪ статистичні звіти, бухгалтерська документація, річний план роботи, протоколи засідань педагогічної ради,  журнали обліку роботи гуртка тощо;

➢ Моніторинг (діагностування):

 ▪ творчих досягнень здобувачів освіти;

 ▪ педагогічної діяльності (спостереження за проведенням навчальних занять);

 ▪ освітнього середовища (санітарно-гігієнічні умови, стан забезпечення навчальних приміщень, безпека спортивних та ігрових майданчиків,  вплив середовища на навчальну діяльність тощо);

 ➢ Аналіз даних та показників, які впливають на освітню діяльність:

 ▪ система оцінювання навчальних та творчих досягнень гуртківців;

 ▪ фінансування БДЮТу;

 ▪ кількісно-якісний кваліфікаційний склад педагогічних працівників тощо;

 4. Для оцінки показників якості позашкільної освіти у БДЮТі можуть бути використані такі підходи:

 * кількісний,

 * описовий,

 * комбінований

 5.  ІІІ. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

 3.1. Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання з метою забезпечення довіри до результатів навчання, попередження порушень освітнього процесу.

3.2. Порушенням академічної доброчесності згідно ст. 42 п. 4 Закону України «Про освіту» вважається: академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація, списування, обман, хабарництво, необ’єктивне оцінювання.

 3.3. Академічна доброчесність та корпоративна етика впроваджується через систему принципів:

- законності;

- чесності;

 - взаємоповаги;

 - ввічливості;

- справедливості;

- відповідальності;

- прозорості;

- толерантності.

  3.4. Офіційне висвітлення діяльності закладу та напрямів його розвитку може здійснювати директор закладу або особа за його дорученням.

  3.5. У разі, якщо відбулося розповсюдження інформації, яка є неправдивою, викладеною з перекрученням фактів, наклепницькою, ображає людину або може завдати іншої серйозної шкоди закладу, особа, яка до цього причетна, має зробити все можливе, щоб спростувати викривлену інформацію, зменшити обсяг завданої шкоди.

  3.6. Гідними для представників  спільноти позашкільного закладу є:

 * шанобливе ставлення до символіки закладу: гімну, прапора, емблеми;

 * дотримання Правил внутрішнього трудового розпорядку;

* культура зовнішнього вигляду співробітників та учасників освітнього процесу;

 * дотримання правил високих стандартів ділової етики у веденні переговорів, у тому числі телефонних. Переговори мають вестися у спокійному, ввічливому, доброзичливому тоні, що сприяє створенню позитивної репутації закладу загалом.

  3.7. Неприйнятним для усіх членів  спільноти позашкільного закладу є:

  * навмисне перешкоджання творчій діяльності членів спільноти.

 * участь у будь-якій діяльності, що пов’язана з обманом, нечесністю, підробкою та використанням підроблених офіційних документів;

 * перевищення повноважень, що передбачені посадовими інструкціями, контрактами;

  * використання мобільних телефонів під час навчальних занять, нарад або офіційних заходів, крім випадків, де їх використання є необхідним.

 * вживання наркотичних речовин, алкогольних напоїв, паління в закладі, у тому числі і електронних сигарет, поява у закладі у стані алкогольного, наркотичного та токсичного сп’яніння;

 * пронесення у заклад зброї, використання газових балончиків та інших речей, що можуть зашкодити здоров’ю та життю людини.

 3.8. Етика та академічна доброчесність забезпечуються:

 3.8.1. Учасниками освітнього процесу шляхом:

 * дотримання Конвенції ООН «Про права дитини», Конституції законів України;

* утвердження позитивного іміджу закладу позашкільної освіти, примноження його традицій;

 * дотримання етичних норм спілкування на засадах партнерства, взаємоповаги, толерантності стосунків;

 * збереження, поліпшення та раціонального використання навчально-матеріальної бази закладу;

 * дотримання спеціальних законів стосовно порушення академічної доброчесності та даного Положення, зокрема посилання на джерела інформації у разі використання ідеї, тверджень, відомостей;

 * дотримання норм про авторські права;

 * надання правдивої інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності;

* невідворотності відповідальності з підстав та в порядку, визначених відповідно Законом України «Про освіту» та іншими спеціальними законами.

 3.8.2.  Педагогічними працівниками шляхом:

 * надання якісних освітніх послуг з використанням у практичній професійній діяльності інноваційних здобутків у галузі позашкільної освіти;

 * обов’язкової присутності, активної участі на засіданнях педагогічної ради та колегіальної відповідальності за прийняті управлінські рішення;

* незалежності професійної діяльності від політичних партій, громадських і релігійних організацій;

 * підвищення професійного рівня шляхом саморозвитку і самовдосконалення, вчасного проходження підвищення кваліфікації;

 * дотримання правил внутрішнього розпорядку, трудової дисципліни, корпоративної етики;

 * здійснення контролю за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

* інформування здобувачів освіти про типові порушення академічної доброчесності та види відповідальності за її порушення.

  3.9. Своєю діяльністю гуртківці мають сприяти збереженню та примноженню традицій закладу, підвищувати престиж закладу власними досягненнями у навчанні, творчості.

  3.10. Здобувачі освіти повинні усвідомлювати, що їхня академічна діяльність та усі види позанавчальної діяльності мають сприяти розвитку позитивної репутації позашкільної закладу.

   3.11. Здобувачі позашкільної освіти мають приходити на заняття без запізнення

   3.12. Заходи з попередження, виявлення та встановлення фактів порушення етики та академічної доброчесності:

   3.12.1.При прийомі на роботу працівники знайомляться із даним Положенням під розписку після ознайомлення із правилами внутрішнього розпорядку БДЮТу.

  3.12.2. Положення доводиться до батьківської громадськості на конференції, а також оприлюднюється на сайті закладу.

   3.13. Методист БДЮТу, яка відповідає за методичну роботу:

   3.13.1. забезпечує інформування шляхом практикумів, консультацій та інших колективних та індивідуальних форм навчання з педагогічними працівниками щодо створення, оформлення ними методичних розробок (робіт) для публікації, на конкурси різного рівня з метою попередження порушень академічної доброчесності;

   3.13.2. використовує у своїй діяльності (рецензування робіт на конкурси різного рівня, на присвоєння педагогічного звання) та рекомендує керівникам гуртків сервіси безкоштовної перевірки робіт на антиплагіат.

   3.14. Педагогічні працівники у процесі своєї освітньої діяльності дотримуються етики та академічної доброчесності, умов даного розділу, проводять ро’зяснювальну роботу зі здобувачами освіти щодо норм етичної поведінки та неприпустимості порушення академічної доброчесності (плагіат, порушення правил оформлення цитування, посилання на джерела інформації, списування) та рівня сформованості професійних компетентностей педагогічних працівників БДЮТу

    2. Оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників БДЮТу передбачає використання методів анкетування, спостереження та інтерв’ю, аналіз документації для збирання інформації і здійснюється членами  адміністрації БДЮТу відповідно до розподілу посадових обов’язків з можливим залученням голів методичних рад БДЮТу.

    3. Спостереження за діяльністю педагогічних працівників проводиться впродовж навчального року, включаючи, зокрема, спостереження під час відвідування навчальних занять.

 4. Оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників БДЮТу здійснюється після завершення навчального року до початку наступного навчального року.

      5. Критерії та показники оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

      5.1. Критерій 1. Здатність ефективно планувати свою діяльність, використовувати сучасні освітні підходи до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти.

Показники:

    5.1.1. Педагогічний працівник планує свою діяльність, аналізує її результативність.

     5.1.2. Педагогічний працівник застосовує освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти.           5.1.3.       Педагогічний працівник забезпечує баланс між активним,  та пасивним   навчанням.

   5.1.4. Педагогічний працівник використовує інформаційно комунікаційні технології, створює та/або використовує освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги тощо) в ході планування та реалізації освітньої діяльності.

   5.1.5. Педагогічний працівник сприяє формуванню суспільних цінностей у здобувачів освіти (формує в гуртківців повагу до гідності, прав, свобод, законних інтересів людини і громадянина; нетерпимість до приниження честі та гідності людини, фізичного або психологічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками; розвиває патріотизм, повагу до державної мови і державних символів України, шанобливе ставлення до національних, історичних, культурних цінностей, традицій і надбань українського народу; забезпечує позитивне ставлення до індивідуальних відмінностей учнів, цінує, враховує особливості та захищає права кожного з них у процесі їх навчання, виховання та розвитку.

  5.2. Критерій 2.

 Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників. Показники:

 5.2.1. Педагогічний працівник забезпечує власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації, у тому числі щодо методики роботи з дітьми з особливими освітніми потребами (стосується курсів підвищення кваліфікації).

 5.2.2. Педагогічний працівник здійснює інноваційну освітню діяльність, бере участь у освітніх проєктах, залучається до роботи як освітній експерт.

5.2.3. Педагогічний працівник бере участь у семінарах, тренінгах, майстер класах, науково-практичних конференціях, вебінарах, роботі творчих груп із професійних питань.

 5.2.4. Педагогічний працівник транслює свої педагогічні напрацювання через участь у конкурсах педагогічної майстерності, освітніх виставках тощо.

 5.3. Критерій 3

. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти, створення сприятливих умов для здобуття освіти.

   Показники:

   5.3.1. Педагогічний працівник діє на засадах педагогіки партнерства.

   5.3.2. Педагогічний працівник співпрацює з батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу, забезпечує постійний зворотній зв’язок.

. 5.3.3. Педагогічний працівник створює комфортне освітнє середовище з дотриманням вимог безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни.

   5.3.4. Педагогічний працівник забезпечує емоційну і психологічну комфортність освітнього середовища для гуртківців.

   5.4. Критерій 4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.

        Педагогічний працівник забезпечує високий рівень підготовки здобувачів освіти до участі у турнірах, конкурсах, змаганнях, виставках тощо різних рівнів та різного спрямування

6.1. Критерій 1.

 6.1.1. Педагогічний працівник організовує роботу гуртківців із урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей (у тому числі дітей з особливими освітніми потребами), добираючи доцільні методи, прийоми, засоби навчання

 6.1.2. Педагогічний працівник застосовує різноманітні форми оцінювання роботи учнів та проводить аналіз результативності їхньої навчальної діяльності

 6.2. Критерій 2.

 Здатність здійснювати процес навчання, виховання і розвитку учнів, основою якого є повага до прав людини, патріотизм, демократичні та інші загальнолюдські цінності.

 Показники:

     6.2.1. Педагогічний працівник формує в учнів повагу до гідності, прав, свобод, законних інтересів людини і громадянина; нетерпимість до приниження честі та гідності людини, фізичного або психологічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками.

     6.2.2. Педагогічний працівник розвиває в учнів патріотизм, повагу до державної мови і державних символів України, шанобливе ставлення до національних, історичних, культурних цінностей, традицій і надбань українського народу.

    6.2.3. Педагогічний працівник забезпечує позитивне ставлення до індивідуальних відмінностей учнів, цінує, враховує особливості та захищає права кожного з них.

   6.3. Критерій 3.

 Здатність створювати безпечне та психологічно комфортне освітнє середовище, орієнтоване на розвиток дітей та мотивацію їх до навчання.

 Показники:

    6.3.1. Педагогічний працівник створює комфортне освітнє середовище з дотриманням вимог безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни

     6.3.2. Педагогічний працівник мотивує учнів до вибору виду діяльності та активного навчання, організовуючи освітні осередки, у тому числі для їхньої індивідуальної роботи.

      6.3.3. Педагогічний працівник використовує в освітньому середовищі навчальні матеріали відповідно до інтересів і потреб дітей.

      6.3.4. Педагогічний працівник забезпечує емоційну і психологічну комфортність освітнього середовища для учнів.

 6.4. Критерій 4.

 Здатність налагоджувати і підтримувати партнерські стосунки з родинами учнів задля розвитку здібностей та можливостей кожної дитини.

 Показники:

     6.4.1. Педагогічний працівник співпрацює з родинами учнів, використовуючи різні форми комунікації щодо успіхів у навчанні та розвитку їх дітей, зокрема для розроблення і реалізації індивідуальної освітньої траєкторії.

     6.4.2. Педагогічний працівник долучає батьків до організації освітнього процесу та проводить спільно з ними заходи для дітей.

 6.5. Критерій 5.

Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.

 Показники:

 6.5.1. Педагогічний працівник під час провадження педагогічної (творчої) діяльності дотримуються академічної доброчесності.

 6.5.2. Педагогічний працівник сприяє дотриманню академічної доброчесності здобувачами освіти.

 6.6. Критерій 6.

Здатність до постійного професійного розвитку, самооцінювання та рефлексії.

 Показники:

 6.6.1. Педагогічний працівник аналізує сильні і слабкі сторони своєї професійної діяльності, формує і розвиває власну інформатичну компетентність та визначає шляхи подальшого саморозвитку.

6.6.2. Педагогічний працівник здійснює оцінювання своєї роботи на підставі інформації із різних джерел (результати оцінювання учнів, зворотний зв’язок від колег, керівництва, учнів, їхніх батьків) та враховує його результати для професійного і особистісного зростання.

 6.6.3. Педагогічний працівник бере участь у семінарах, тренінгах, майстер класах, науково-практичних конференціях, вебінарах, роботі творчих груп із професійних питань.

6.6.4. Педагогічний працівник постійно співпрацює з іншими вчителями для підвищення своєї власної та їхньої професійної компетентності.

 6.7. Критерій 7.

 Результативність освітнього процесу.

Показники:

 6.7.1 Педагогічний працівник забезпечує високий рівень підготовки здобувачів освіти до участі у турнірах, конкурсах, змаганнях, виставках тощо різних рівнів та різного спрямування.

 7. Оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників БДЮТу здійснюється за кожним критерієм та включає оцінювання за всіма показниками, що входять до відповідного критерію. Загальна оцінка є сумою балів за всіма критеріями.

8. Оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників БДЮТу за пунктами 5.1 - 5.4. та 6.1 - 6.6 здійснюється за такими правилами: - у тому випадку, коли показник, за яким здійснюється оцінювання, простежується постійно/системно, він оцінюється в 3 (три) бали; - коли показник, за яким здійснюється оцінювання, простежується часто/в більшості випадків, він оцінюється у 2 (два) бали; - коли показник, за яким здійснюється оцінювання, простежується епізодично/не простежуються, він оцінюється в 1 (один) бал.

 9. Оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівниківБДЮТу за пунктами 5.5.2 – 5.5.4 та 6.7.2, 6.7.3 здійснюється шляхом розрахунку суми балів за кожного призера (І, ІІ, ІІІ місця) на кожному рівні (етапі) в обсязі І місце – 3 бали, ІІ місце – 2 бали, ІІІ місце – 1 бал.

 10. Сума балів за всіма показниками вищезазначених критеріїв є загальною оцінкою педагогічного працівника у поточному навчальному році.

 11. Адміністрація БДЮТу, у разі потреби, може здійснювати аналіз за кожним критерієм (показником) окремо шляхом розрахунку суми балів, набраних всіма педагогічними працівниками у співвідношенні до максимально можливої кількості балів за певним показником у відсотках.

        VІ. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників БДЮТу

     Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти визначаються на основі положень наказу Міністерства освіти і науки України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів освіти».

1. Вимога

1. Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань.

      Критерії оцінювання:

 1.1.1. У закладі освіти затверджено стратегію його розвитку, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності.

1.1.2. У закладі освіти річне планування та відстеження його результативності здійснюються відповідно до стратегії його розвитку та з урахуванням освітньої програми.

1.1.3. У закладі освіти здійснюється самооцінювання якості освітньої діяльності на основі стратегії (політики) і процедур забезпечення якості освіти.

 1.1.4. Керівництво закладу освіти планує та здійснює заходи щодо утримання у належному стані будівель, приміщень, обладнання.

2. Вимога

 2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм.

 Критерії оцінювання

 2.1. Керівництво закладу освіти сприяє створенню психологічно комфортного середовища, яке забезпечує конструктивну взаємодію здобувачів освіти, їх батьків, педагогічних та інших працівників закладу освіти та взаємну довіру.

 2.2. Заклад освіти оприлюднює інформацію про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах.

3. Вимога

 3. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників

 Критерії оцінювання:

 3.1. Керівник закладу освіти формує штат закладу, залучаючи кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатного розпису та освітньої програми.

 3.2. Керівництво закладу освіти за допомогою системи матеріального та морального заохочення мотивує педагогічних працівників до підвищення  якості освітньої діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної освітньої діяльності.

3.3. Керівництво закладу освіти сприяє підвищенню кваліфікації педагогічних працівників.

4. Вимога

 4. Організація освітнього процесу на засадах людино центризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодія закладу освіти з місцевою громадою.

 Критерії оцінювання:

 4.1. У закладі освіти створюються умови для реалізації прав і обов’язків учасників освітнього процесу.

 4.2. Управлінські рішення приймаються з урахуванням пропозицій учасників освітнього процесу.

4.3. Керівництво закладу освіти створює умови для розвитку громадського самоврядування.

4.4. Керівництво закладу освіти сприяє виявленню громадської активності та ініціативи учасників освітнього процесу, їх участі в житті місцевої громади.

 4.5. Розпорядок роботи закладу освіти та розклад занять враховують вікові особливості здобувачів освіти, відповідають їх освітнім потребам.

 4.6. У закладі освіти створюються умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти.

5. Вимога

5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності. Критерії оцінювання:

 5.1. Заклад освіти впроваджує політику академічної доброчесності.

 5.2. Керівництво закладу освіти сприяє формуванню в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції.

 6. Аналіз виконання вищезазначених вимог директором БДЮТу забезпечується щорічно у рамках щорічного звіту керівника.

Робота з підвищення кваліфікації педагогічних працівників конкретизується у річному плані роботи БДЮТу. Планування розвитку матерально-технічного забезпечення БДЮТу реалізується на основі аналізу потенціалу освітнього середовища, реального стану справ, його відповідності ліцензійним умовам, навчальним програмам, вимогам нормативних документів з питань матеріально-технічного забезпечення освітнього процесу. Та здійснюється з дотриманням вимог бюджетного, цивільного, господарського законодавства. Заходи з розвитку матерально-технічного забезпечення БДЮТу включаються до Стратегії розвитку позашкільного  закладу та конкретизуються на кожен навчальний рік у річному плані роботи закладу освіти. Для підвищення якості надання освітніх послуг, в рамках академічної свободи, педагогічні працівники БДЮТу можуть створювати власні та використовувати готові інформаційні освітні ресурси та залучати до їх використання здобувачів освіти. До таких освітніх ресурсів відносять, навчальні відео-, аудіоматеріали, презентації, тести,  а також інші електронні навчальні засоби.

      БДЮТом може запроваджуватись практика мережевої взаємодії з дошкільними, позашкільними , освітніми установами, установами додаткової освіти, установами культури..

     Із розвитком демократичних принципів організації суспільства впроваджується взаємодія із громадськими організаціями й об’єднаннями.

        Шляхами взаємодії можуть бути: спільне проведення заходів, реалізація проєктів, перехресне залучення до роботи фахівців, організація навчання учнів за мережевою формою освіти відповідно до чинного законодавства тощо. Проте, в ході організації будь-яких форм взаємодії БДЮТ дотримується вимог законодавства щодо відокремленості закладу освіти від релігійних та політичних організацій.

   Взаємодія з батьками, як педагогічними партнерами, є пріорітетним напрямком роботи БДЮТ. З цією метою у закладі можуть застосовуватись найбільш продуктивні моделі взаємодії: реалізація спільних програм супроводу розвитку дитини у процесі освітньої діяльності, практику спільного обговорення проблем дітей, індивідуальне консультування, формування системи інформування батьків про особливості освітнього процесу.

    Орієнтація концепції модернізації освіти в ліцеї на розвиток форм педагогічного партнерства актуалізує пошук нових форм включення батьків в освітнє середовище.

     З метою впровадження ефективної системи взаємодії з батьківською громадськістю БДЮТу відповідно до вимог чинного законодавства, статуту БДЮТу, батьки здобувачів освіти можуть створювати органи батьківського самоврядування.

    У відповідності до вимог чинного законодавства БДЮТ може надавати додаткові платні  послуги, які можуть доповнювати зміцнення матеріально – технічної бази.

   Кошти, отримані від надання платних послуг можуть бути використані лише на заходи визначені чинним законодавством.

      Управлінська діяльність керівника закладу освіти містить у собі обробку великих обсягів інформації.  До процедур забезпечення наявності інформаційних систем в  БДЮТі належать:

 * створення електронної бази даних здобувачів позашкільної освіти;

* створення електронної бази даних керівників гуртків;

 * запровадження автоматизованої системи електронних звітів;

* підтримка високого рівня інформаційного наповнення сайту БДЮТу;

 * використання автоматизованої системи казначейського обслуговування;  *запровадження автоматизованої системи бухгалтерського обліку;

 * створення та впровадження інших інформаційних систем, що сприяють виконанню завдань закладу позашкільної освіти.

     ІХ. Інклюзивне освітнє середовище, універсальний дизайн та розумне      пристосування

          Інклюзія у БДЮТі розглядається як процес збільшення ступеня участі всіх здобувачів освіти у соціальному житті.

          Як політика й процес, що дає  можливість усім дітям брати участь у всіх заходах, формах роботи і програмах. Враховуючи сутність інклюзії, в БДЮТі організовується освітній процес в інклюзивному середовищі з акцентом на три елементи:

  1. Інклюзія – це процес, вона має розглядатись як постійний пошук ефективніших шляхів задоволення індивідуальних потреб усіх дітей.

 2. Інклюзія пов’язана з визначенням перешкод та їх подоланням. Відповідно вона включає комплексне оцінювання, збір інформації з різноманітних джерел для розробки індивідуального плану розвитку та реалізації його на практиці.

   3. Інклюзія передбачає присутність, участь та досягнення. Присутність у цьому контексті розглядається як надання можливості навчатися в позашкільному навчальному закладі та пристосувань, необхідних для цього.

 1. Соціальна інтеграція.

      Діти з особливими потребами можуть брати участь разом з іншими дітьми в позакласній діяльності, такій як: заняття в гуртках, участь в масових заходах, ігри, екскурсії тощо.

    3 Алгоритм створення інклюзивного класу:

1. Батьки дитини з ООП звертаються до закладу позашкільної освіти, пишуть заяву та додають до неї витяг ІРЦ про комплексну оцінку дитини. В ІРЦ можуть звернутися батьки або інші законні представники дитини, які відчувають занепокоєння щодо її розвитку,

     2. Керівник закладу освіти дає подання до відділу освіти щодо погодження організації інклюзивного навчання в закладі.

  Учні з інтелектуальними порушеннями можуть навчатись в ЗПО до 18 років

       Х. Механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти Механізми реалізації ВСЗЯО передбачають здійснення періодичного оцінювання компонентів ЗЗСО за напрямами оцінювання відповідальними посадовими особами і представниками громадських структур закладу освіти на основі визначених методів збору інформації та відповідного інструментарію

       Отримана інформація узагальнюється, відповідний компонент оцінюється, після чого зазначені матеріали передаються дирекції закладу для прийняття відповідного управлінського рішення щодо удосконалення якості освіти в ЗПО.

          Компоненти напряму оцінювання. До них віднесено (відповідно до наказу МОН України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів освіти»):

   * освітнє середовище закладу позашкільної освіти (облаштування території, стан приміщення закладу, дотримання повітряно-теплового режиму, стан освітлення, прибирання приміщень, облаштування та утримання туалетів, дотримання питного режиму тощо);

 *система оцінювання здобувачів освіти (оприлюднення критеріїв, правил та процедур оцінювання навчальних досягнень, здійснення аналізу результатів навчання учнів, впровадження системи формувального оцінювання тощо);

   * педагогічна діяльність педагогічних працівників (формування та реалізація індивідуальних освітніх траєкторій гуртківців, використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі, розвиток педагогіки партнерства тощо);

     * управлінські процеси закладу позашкільної освіти (стратегія розвитку закладу, здійснення річного планування відповідно до стратегії, підвищення кваліфікації педагогічних працівників тощо).

     3. Відповідальні за оцінювання. Ними є не тільки члени адміністрації  БДЮТу, а й представники колективу, громадських організацій закладу.

     4. Методи збору інформації та інструментарій. У цій графі визначається метод збору інформації (аналіз документів, опитування, спостереження) та інструментарій (пам’ятка, бланк, анкета тощо).

     5. Форми узагальнення інформації. До інформації, яку має надати відповідальна особа після завершення процедури оцінювання, віднесено аналітичну довідку, письмовий звіт, усний звіт, доповідну записку, акт тощо.

    6. Рівень оцінювання. Рівень оцінювання як обов’язковий елемент механізму передбачає визначення рівня оцінювання: перший (високий); другий (достатній); третій (вимагає покращення); четвертий (низький).

       7. Управлінське рішення. Управлінське рішення приймається на основі аналізу отриманої інформації у вигляді наказу, рішення педагогічної ради, ради закладу, розпорядження, вказівки, письмового доручення, припису, інструкції, резолюції тощо і спрямовано на вдосконалення якості освіти в ЗПО

    8. В кінці кожного навчального року дані узагальнюються у формі самооцінювання і слугують базою для планування роботи на наступний навчальний рік. У системі самооцінювання в БДЮТі використовується підхід, що синхронізується із системою оцінювання інституційного аудиту. Це дає змогу використати під час самооцінювання критерії та індикатори, що застосовуються під час проведення інституційного аудиту закладів позашкільної  освіти. Самооцінювання проводиться за 4 напрямами (освітнє середовище, система оцінювання результатів навчання учнів, педагогічна діяльність педагогічних працівників, управлінські процеси ЗО) і 15 вимогами, використовуючи 52 критерії та 99 індикаторів. до Порядку проведення інституційного аудиту закладів позашкільної  освіти «Критерії та індикатори оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти (у сфері позашкільної освіти)».

        Відповідно до зазначеного Порядку рівнями оцінювання є: високий (4 б.); достатній (3 б.); вимагає покращення (2 б.); низький рівень (1 б.)

  ХІ. Заключні положення

1.    Учасники освітнього процесу мають знати вимоги Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти БДЮТу

2.     Заклад забезпечує публічний доступ до тексту Положення через власний офіційний сайт.

3.    Прийняття принципів і норм Положення засвідчується підписами членів педагогічного колективу, які забезпечують ознайомлення з ним усіх здобувачів освіти в обов’язковому порядку.

4.     Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти ШАрголродського БДЮТу схвалюється педагогічною радою, затверджується та вводиться в дію наказом директора.

5.     Зміни та доповнення до Положення можуть бути внесені рішенням педагогічної ради за поданням будь-якого члена позашкільної спільноти.

 

 

 

Використані джерела:

1. Закон України «Про освіту».

 2. Закон України «Про позашкільну освіту».

3. ДСТУ ISO 9001:2015 Системи управління якістю. Вимоги; ДСТУ ISO 9000:2015 Системи управління якістю.

4. Наказ Міністерства освіти і науки України від 30.11.2020 № 1480 «Про затвердження методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти».

 5. Наказ Міністерства освіти і науки України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти».

 6. Наказ Державної служби якості освіти України від 01.03.2019 № 01-11/9 «Про затвердження Методики експертного оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації».

 7. http://inter4.zp.ua/parent/view/akademichna-dobrochesnist

8. Пастовенський О. В. «Педагогічна Житомирщина», 2022р. «Самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти»